ЕВОЛЮЦІЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ АГРАРНИХ КРИЗ
С. В. Петруха

УДК: 330.1

С. В. Петруха

ЕВОЛЮЦІЯ МЕТОДОЛОГІЧНИХ ПІДХОДІВ ДО ДОСЛІДЖЕННЯ АГРАРНИХ КРИЗ

Анотація

Проведені грунтовні дослідження циклічності розвитку економічних систем дали змогу встановити, що економічна криза є невід'ємним компонентом турбулентності розвитку ринкового господарства, а аграрна криза — складовою системної ринково-трансформаційної кризи. Однак специфіка аграрної сфери провокує виникнення поряд з аграрними кризами як складовими еволюційно-відтворювальної кризи, зумовленої циклічними коливаннями ринкового господарства, аграрної кризи як самостійного явища.
Аналіз теоретико-методологічного підгрунтя структурно-ринкових перетворень постсоціалістичних економік дозволив дійти висновку, що негативні ефекти ринкових турбулентностей стійко зберігаються в агросекторі економіки, внаслідок впливу інерції кризової тенденційності. Доведено, що саме кризове інерціювання забезпечило еволюціонування методологічних підходів до дослідження аграрних криз — від кількісного оцінювання фізично вимірюваних величин, продукованих аграрними відносинами, у поглядах фізіократів, до структурно-кількісних диспаритетів спричинених або так званою "продовольчою кризою", або падінням цін на продовольство внаслідок перевиробництва сільськогосподарської продукції, у поглядах сучасних дослідників аграрних відносин.
На підставі авторського трактування поняття "аграрна криза" (це порушення рівноваги соціально-економічної структури агросектору економіки обумовлене переходом до нової моделі агровиробництва, спрямованої на інтенсифікацію виробництва продовольчих ресурсів та реалізацію ЦРТ/ЦСР), аргументовано необхідність розширення існуючого методологічного підходу до дослідження аграрних криз індикативно-прогресовим моніторингом структурно-якісних перетворень в агросекторі економіки, спричинених адаптуванням економічних систем до виконання ЦРТ/ЦСР, наднаціональним (регіональним) координуванням агрополітики, зокрема в сфері державної підтримки (допомоги), технічного регулювання виробництва (вирощування) сільськогосподарської продукції, забезпечення продовольчої та у визначених межах національної безпеки, інституційних засад антикризового регулювання, спрямованих на створення макроекономічних умов для рентабельного функціонування різних організаційно-правових форм агропромислових підприємницьких формувань, подальшого збалансування функціонування агрогалузі з екосистемою, культурою продовольчого кошику відповідного соціуму, розвитком сільських територій, продуктивною зайнятістю сільського населення як підвалин сталого розвитку сектору в цілому.
Аргументовано, що саме феномен аграрної кризи у синергетичному зв'язку із роллю агросектору економіки у забезпеченні стійкості розвитку економічних систем спричинили виділення проблеми забезпечення сталого розвитку сільського господарства в окремий стратегічний напрям ЦСР — Ціль 2 "Zero hunger": "Викорінення голоду, досягнення продовольчої безпеки, покращення харчування, а також сприяння сталому розвитку сільського господарства".

S. Petrukha

EVOLUTION OF METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE AGRARIAN CRISES RESEARCH

Summary

The conducted systemic researches cyclicality of economic systems development allowed to establish that the economic crisis is an integral component of turbulence of the market economy, and the agrarian crisis is a part of a systemic market-transformational crisis. However, the specific of agricultural sphere provokes the emergence of the agrarian crisis as an independent phenomenon, along with agricultural crises as a component of evolutionary-reproduction crisis caused by cyclical fluctuations in market economy.
Analysis of theoretically-methodological basis of structural market transformations in post-socialist economies made possible to conclude that the negative effects of market turbulence are kept steady in the agricultural sector of the economy because of the impact of the inertial crisis tendencies. It was proved that inertia of crisis ensured the evolution of methodological approaches to the studying of agrarian crises: from the quantitative evaluation physically measurable quantities, produced by agricultural relations (in the views of the Physiocrats), to the structurally-quantitative disparities, wich were caused by either so-called "food crisis", or by fall in food prices due to overproduction of agricultural products (in the views of modern researchers of agrarian relations).
Based on the author's interpretation the concept of "agrarian crisis" (as the breaking of balance in social-economic structure of the agricultural sector of the economy due to the transition to a new model of agricultural production aimed at intensification producing of food resources and implementation the MDGs/SDGs), it was demonstrated the need to expand the existing methodological approach to the study of agrarian crises by including the indicatively-progressive monitoring of structural and qualitative changes in the agricultural sector of the economy, which were caused by adaptation of economies for implement the MDGs/SDGs, by supranational (regional) agricultural policy coordination, particularly in the area of state support (aid), technical regulation of production (growing) agricultural products, food and in providing food and national security within certain limits, as well as monitoring the institutional foundations of anti-crisis regulation, aimed at creating macroeconomic conditions for profitable operation of agricultural business units with different legal and organizational forms, the further balance adjustment between functioning of agrarian sector and eco-system, culture of food basket respective society, rural development, productive employment of the rural population, as the foundations of sustainable development of the sector as a whole.
Author has grounded that the phenomenon agrarian crisis in synergy with the role of the agricultural sector of the economy in ensuring the sustainability of economic systems caused selection of the problems sustainable agricultural development as a separate strategic direction SDGs — Goal 2 "Zero hunger": "End hunger, achieve food security and improved nutrition and promote sustainable agriculture".

№ 4 2017, стор. 16 - 34

Кількість переглядів: 1087