СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ
П. В. Пивовар, А. М. Пивовар, Л. П. Костюк

DOI: 10.32702/2306-6792.2021.17.28

УДК: 911.373:338.43(477)

П. В. Пивовар, А. М. Пивовар, Л. П. Костюк

СУЧАСНІ КОНЦЕПЦІЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ СІЛЬСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ

Анотація

Глобалізаційні процеси здійснюють суттєвий вплив на соціально-економічне становище сільських територій. Так, за даними Світового Банку чотири з п'яти осіб, які перебувають за міжнародною межею бідності, живуть у сільській місцевості. В свою чергу понад три чверті економічно активних та вкрай бідних людей що проживають на сільських територіях займаються сільським господарством як основною діяльністю. В результаті використання монографічного методу дослідження було виокремлено 5 концепцій трансформації сільських територій. Деагранізація передбачає відхід від аграрних моделей суспільної організації праці на сільських територіях. Постпродуктивізм як спроба пояснити та теоретизувати зміни та тенденції у тогочасному сільському господарстві, де фокус на сільськогосподарському виробництві поступово змістився у бік потреб у якості продукції, екологізації виробництва та збереженні культурних ландшафтів. Культурна економіка або неоендогенний розвиток села, в якій особлива увага приділяється відновленню та утриманню цілих поселень шляхом комодіфікації та продажу місцевих культурних ресурсів. Глобальна сільська місцевість як комбінація природних та соціально-культурних просторів, що передбачають взаємодію між собою. Міграція зручностей як перетворення сільських територій лише як місця для комфортного життя чи відпочинку. Аграризація передбачає визначення груп сільських домогосподарств, найбільш придатних для ефективного сільськогосподарського виробництва, та подальшу підтримку їх перетворення у фермерські господарства за допомогою відносин кооперації. В результаті вивчення основних положень концепцій трансформацій сільських територій було ідентифіковано основні фактори, що визначають цю трансформацію: рівень інтеграції села та міста, природно-кліматичні умови, рівень соціально-економічного розвитку та наявність інфраструктури та менталітету сільського населення.

Ключові слова: трансформація; сільські території; соціально-економічний розвиток; інфраструктура; сільське населення.

Література

1. Bardegue J.A., Rosada T., Bebbington A.J. The Rural Transformation. International development: ideas, experience, and prospects / ed. B. Currie-Alder, R. Kanbur, D. Malone, R. Medhora. Oxford: Oxford University Press, 2014. P. 463—478.
2. Bryceson D.F. The scramble in Africa: reorienting rural livelihoods. World development. 2002. Vol. 30, №. 5. P. 725—739.
3. A new profile of the global poor / A. Castaneda et al. World Development. 2018. Vol. 101. P. 250—267.
4. Chayanov A. The theory of peasant co-operatives. Columbus: Ohio State University Press, 1991. 251 p.
5. Cloke P., Perkins H.C. Commodification and adventure in New Zealand tourism. Current issues in tourism. 2002. Vol. 5, №. 6. P. 521—549.
6. Brady G., Pierri F. Family farming in the global agenda and the United Nations Decade of Family Farming. From Fome Zero to Zero Hunger. Rome, Italy: FAO, 2019. P. 127.
7. From agricultural productivism to post-productivism / ed. B. Ilbery. The Geography of Rural Change. London: Routledge 1998. P. 57—84.
8. Kay C. Reflections on Latin American rural studies in the neoliberal globalization period: a new rurality? Development and change. 2008. Vol. 39, № 6. P. 915—943.
9. Kendra A., Hull R. B. Motivations and behaviors of new forest owners in Virginia. Forest Science. 2005. Vol. 51, № 2. P. 142—154.
10. Mather A.S., Hill G., Nijnik M. Post-productivism and rural land use: cul de sac or challenge for theorization? Journal of Rural Studies. 2006. Vol. 22, № 4. P. 441—455.
11. The new rural paradigm: Policies and governance / OECD. Paris: OECD Publications, 2006. 168 p.
12. Ray C. Culture, intellectual property and territorial rural development. Sociologia ruralis. 1998. Vol. 38, №. 1. P. 3—20.
13. Wilsterman J. M. The Human Commodity. The Harvard Crimson. 2008. June 4.
14. Woods M. Engaging the global countryside: globalization, hybridity and the reconstitution of rural place. Progress in Human geography. 2007. Vol. 31, № 4. P. 485—507.
15. Woods M. Family farming in the global countryside. Anthropological notebooks. 2014. Vol. 20, № 3. P. 31—48.
16. Poverty and shared prosperity 2018: Piecing together the poverty puzzle / World Bank. 2018. URL: https://www.worldbank.org/en/publication/poverty-and-shared-prosperity-2018 (дата звернення: 02.09.2021).
17. Woods M. Aspirational ruralism, boosterism and the global countryside: Amenity-led development and the hybrid reconstitution of Queenstown Lakes district. Association of American Geographers Annual Meeting. Chicago, 2006.
18. Мокий В., Лукьянова Т. Методология научных исследований. Трансдисциплинарные подходы и методы: учеб. пособие. 2-е изд., перераб. и доп. Москва: Юрайт, 2021. 229 с.
19. Шинкарук В.І. Філософський енциклопедичний словник. Київ: Абрис. 2002. С. 178.

P. Pyvovar, A. Pyvovar, L. Kostiuk

RURAL TRANSFORMATION CONCEPTS

Summary

Globalization processes have a significant impact on the socio-economic situation of rural areas. According to the World Bank, four out of five people living below the international poverty line live in rural areas. In turn, more than three-quarters of economically active and extremely poor people living in rural areas are engaged in agriculture as their main activity. The purpose of this study is to study modern scientific and practical approaches to the transformation of rural areas and the identification of modern socio-economic factors of transformation. The object of study — rural areas as socio-economic systems. The subject of research is theoretical achievements in the field of transformation of rural areas. As a result of using the monographic research method, 5 concepts of rural transformation were identified. Deaggranization implies a departure from agrarian models of social organization of labor in rural areas. Post-productivism — as an attempt to explain and theorize changes and trends in agriculture at the time, where the focus on agricultural production gradually shifted towards the needs of product quality, greening of production and preservation of cultural landscapes. Cultural economy or neo-endogenous rural development in which special attention is paid to the restoration and maintenance of entire settlements through the commodification and sale of local cultural resources. Global countryside — as a combination of natural and socio-cultural spaces that provide interaction with each other. Migration of amenities as a transformation of rural areas only as a place for comfortable living or recreation. Agrarianization involves identifying the groups of rural households most suitable for efficient agricultural production and further supporting their transformation into farms through cooperative relations. As a result of studying the main provisions of the concepts of rural transformation, the main factors determining this transformation were identified: the level of rural and urban integration, climatic conditions, the level of socio-economic development and the availability of infrastructure and mentality of the rural population.

Keywords: transformation; rural areas; socio-economic development; infrastructure; rural population.

References

1. Bardegue, J. A., Rosada, T. and Bebbington, A. J. (2014), "The Rural Transformation", International development: ideas, experience, and prospects, Oxford University Press, Oxford, UK, pp. 463—478.
2. Bryceson, D. (2002), "The scramble in Africa: reorienting rural livelihoods", World Development, vol. 30 (5), pp. 725—739.
3. Castaneda, A., Doan, D., Newhouse, D., Nguyen, C. M., Uematsu, H. and Azevedo, J. P. (2018), "A new profile of the global poor", World Development, vol. 101, pp. 250—267.
4. Chayanov, A. (1991), The theory of peasant co-operatives, Ohio State University Press, Columbus, USA.
5. Cloke, P. and Perkins, H. C. (2002), "Commodification and adventure in New Zealand tourism", Current issues in tourism, vol. 5 (6), pp. 521—549.
6. Brady, G. and Pierri, F. (2019), "Family farming in the global agenda and the United Nations Decade of Family Farming", From Fome Zero to Zero Hunger, FAO, Rome, Italy.
7. Ilbery, B. (1998), "From agricultural productivism to post-productivism", The Geography of Rural Change, Routledge, London, UK, pp. 57—84.
8. Kay, C. (2008), "Reflections on Latin American rural studies in the neoliberal globalization period: a new rurality?", Development and Change, vol. 39 (6), pp. 915—943.
9. Kendra, A. and Hull, R. (2005), "Motivations and behaviors of new forest owners in Virginia", Forest Science, vol. 51 (2), pp. 142—154.
10. Mather, A. S., Hill, G. and Nijnik, M. (2006), "Post-productivism and rural land use: cul de sac or challenge for theorization?", Journal of Rural Studies, vol. 22 (4), pp. 441—455.
11. OECD. (2006), The new rural paradigm: Policies and governance, OECD Publications, Paris, France.
12. Ray, C. (1998), "Culture, intellectual property and territorial rural development", Sociologia ruralis, vol. 38 (1), pp. 3—20.
13. Wilsterman, J. M. (2008), "The Human Commodity", The Harvard Crimson, vol. June 4.
14. Woods, M. (2006), "Aspirational ruralism, boosterism and the global countryside: Amenity-led development and the hybrid reconstitution of Queenstown Lakes district, New Zealand", Paper presented to the Association of American Geographers Annual Meeting, Chicago, vol. March. 2006.
15. Woods, M. (2007), "Engaging the global countryside: globalization, hybridity and the reconstitution of rural place", Progress in Human Geography, vol. 31 (4), pp. 485—507.
16. Woods, M. (2014), "Family farming in the global countryside", Anthropological notebooks, vol. 20 (3), pp. 31—48.
17. World Bank. (2018), "Poverty and shared prosperity 2018: Piecing together the poverty puzzle", available at: https://www.worldbank.org/en/publication/poverty-and-shared-prosperity-2018 (Accessed 25 Aug 2021).
18. Mokiy, V. and Lukianova, T. (2021), Metodologiya nauchnykh issledovaniy. Transdistsiplinarnyye podkhody i metody [Research methodology. Transdisciplinary approaches and methods], 2th ed., Yurayt, Moskva, Russia.
19. Shynkaruk, V. I. (2002), Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary], Abrys, Kyiv, Ukraine.

№ 17 2021, стор. 28 - 33

Дата публікації: 2021-09-21

Кількість переглядів: 633