EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

ЕКОЛОГІЧНЕ ОПОДАТКУВАННЯ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ: ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
Л. М. Поліщук

Назад

DOI: 10.32702/2306-6792.2019.23.73

УДК: 330.336

Л. М. Поліщук

ЕКОЛОГІЧНЕ ОПОДАТКУВАННЯ В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ: ПРІОРИТЕТИ ТА ІНСТИТУЦІОНАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Анотація

Статтю присвячено обгрунтуванню пріоритетів модернізації фіскального впливу на забруднювачів довкілля та удосконаленню інституціонального забезпечення екологічного оподаткування. Встановлено, що існує значний спектр підходів стосовно визначення сутності екологічних податків як інституту, який покликаний стимулювати процеси активізації природоохоронної діяльності та забезпечувати поповнення публічних фінансових фондів екологічної спрямованості. Дослідження показали, що екологічний податок розглядається як інструмент державної фіскальної політики, зокрема як непрямий інструмент впливу на поведінку суб'єкта-забруднювача в напрямі зниження ним антропогенного навантаження на навколишнє природне середовище. Представлено авторське бачення щодо неприпустимості ототожнення екологічних податків з рентною платою за спеціальне використання природних ресурсів, оскільки рентна плата забезпечує перерозподіл доходів від господарського освоєння природно-ресурсного потенціалу і не пов'язана з відшкодуванням збитків, нанесених навколишньому природному середовищу. Виявлено, що існуючі ставки екологічних податків за викиди та скиди шкідливих речовин, а також за розміщення відходів не забезпечують необхідних надходжень до державного та місцевих бюджетів, що не дозволяє повною мірою фінансувати проекти природоохоронного спрямування і покращувати якість довкілля. На основі аналізу основних тенденцій надходжень екологічного податку до Зведеного бюджету України та місцевих бюджетів у 2008—2018 роках встановлено, що висхідний тренд спостерігається лише в динаміці номінальних надходжень, а в динаміці надходжень у порівняних цінах на початок 2008 року має місце низхідна тенденція. Обгрунтовано, що надходження екологічного податку до державного та місцевих бюджетів мають прив'язуватися до спеціальних фондів, кошти яких використовуватимуться на реалізацію природоохоронних проектів та проектів, пов'язаних з покращенням якості довкілля та відтворенням природно-ресурсного потенціалу. Встановлено, що переломним моментом у фінансуванні природоохоронних проектів на рівні територіальних громад стане інституціональне закріплення права органів місцевого самоврядування використовувати кошти спеціальних екологічних фондів на фінансування проектів, які реалізуються на умовах публічно-приватного партнерства, що дозволить поєднати публічні природоохоронні видатки та приватні інвестиції.

Ключові слова: екологічне оподаткування; інституціональне забезпечення; екологічний податок; місцеві бюджети; децентралізація; публічно-приватне партнерство.

Література

1. Дутова Н.В., Меджоріна В.С. Екологічний податок як механізм стимулювання ведення природоохоронної діяльності підприємства. Економіка і суспільство. 2018. Випуск 19. С. 1255—1259. URL: http://economyandsociety.in.ua/journal/19_ukr/187.pdf.
2. Лега О.В., Яловега Л.В., Приймак Т.Б. Екологічний податок: особливості обліку і оподаткування у контексті нормативно-правових змін. Вісник Харківського національного технічного університету сільського господарства імені Петра Василенка. 2017. Вип. 185. С. 231—242.
3. Мусієнко М.В. Екологічні податки як інструмент державної фіскальної політики. Наукові праці НДФІ. 2007. Вип. 4. С. 108—112.
4. Нікітішин А. Податкове регулювання як інструмент державної екологічної політики. Зовнішня торгівля: економіка, фінанси, право. 2017. № 2. С. 126—137.
5. Рибачок Н.П. Сучасні теоретичні та законодавчі основи екологічного оподаткування в Україні. Фінансове право. 2013. № 4. С. 15—18.
6. Сучек С. Екологічне оподаткування: європейський досвід та перспективи його застосування в українських реаліях. Економічний часопис Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. 2018. № 3. С. 85—93.
7. Якимчук С.А. Екологічний податок як один із основних економічних інструментів природоохоронної діяльності. Економіка. Управління. Інновації. 2013. № 2. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2013_2_90

L. Polishchuk

ENVIRONMENTAL TAXATION IN THE CONTEXT OF DECENTRALIZATION: PRIORITIES AND INSTITUTIONAL SUPPORT

Summary

The article is devoted to substantiation of priorities of modernization of fiscal impact on environmental pollutants and improvement of institutional support of environmental taxation. It is established that there is a significant range of approaches to determining the nature of environmental taxes as an institution, which is designed to stimulate the processes of activation of environmental activities and to ensure the replenishment of public financial funds of environmental orientation. Studies have shown that the environmental tax is considered as an instrument of state fiscal policy, in particular, as an indirect tool to influence the behaviour of the polluter in the direction of reducing the anthropogenic load on the environment. The author's vision about inadmissibility of identification of ecological taxes with rent payment for special use of natural resources as rent payment provides redistribution of the income from economic development of natural resource potential and is not connected with compensation of the losses caused to environment is presented. It is revealed that the existing rates of environmental taxes for emissions and discharges of harmful substances, as well as for waste disposal do not provide the necessary revenues to the state and local budgets. It does not allow fully financing environmental projects and improving the quality of the environment. Based on the analysis of the main trends of environmental tax revenues to the consolidated budget of Ukraine and local budgets in 2008-2018, it is established that the upward trend is observed only in the dynamics of nominal revenues and in the dynamics of revenues in comparable prices at the beginning of 2008, there is a downward trend. It is proved that the revenues of the environmental tax to the state and local budgets should be tied to special funds, the costs of which will be used for the implementation of environmental projects and projects related to improving the quality of the environment and the reproduction of natural resource potential. It is established that the turning point in the financing of environmental projects at the level of territorial communities will be the institutional consolidation of the right of local governments to use the costs of special environmental funds to finance projects that are implemented on the terms of public and private partnership, which will allow to combine public environmental spending and private investment.

Keywords: environmental taxation; institutional support; environmental tax; local budgets; decentralization; public and private partnership.

References

1. Dutova, N.V. and Medzhorina, V.S. (2018), "Environmental tax as a mechanism to stimulate environmental management of the enterprise", Ekonomika i suspil'stvo, vol. 19, pp. 1255—1259, available at: http://economyandsociety.in.ua/journal/19_ukr/187.pdf (Accessed 10 Nov 2019).
2. Leha, O.V. Yaloveha, L.V. and Pryjmak, T.B. (2017), "Environmental tax: features of accounting and taxation in the context of regulatory changes", Visnyk Kharkivs'koho natsional'noho tekhnichnoho universytetu sil's'koho hospodarstva imeni Petra Vasylenka, vol. 185, pp. 231—242.
3. Musiienko, M.V. (2007), "Environmental taxes as an instrument of state fiscal policy", Naukovi pratsi NDFI, vol. 4, pp. 108—112.
4. Nikitishyn, A. (2017), "Tax regulation as an instrument of state environmental policy", Zovnishnia torhivlia: ekonomika, finansy, pravo, vol. 2, pp. 126—137.
5. Rybachok, N.P. (2013), "Current theoretical and legislative foundations of environmental taxation in Ukraine", Finansove pravo, vol. 4, pp. 15—18.
6. Suchek, S. (2018), "Environmental taxation: European experience and prospects for its application in Ukrainian realities", Ekonomichnyj chasopys Skhidnoievropejs'koho natsional'noho universytetu imeni Lesi Ukrainky, vol. 3, pp. 85—93.
7. Yakymchuk, S.A. (2013), "Environmental tax as one of the main economic instruments of environmental protection", Ekonomika. Upravlinnia. Innovatsii, vol. 2, available at: http://nbuv.gov.ua/UJRN/eui_2013_2_90 (Accessed 10 Nov 2019).

№ 23 2019, стор. 73 - 78

Дата публікації: 2019-12-19

Кількість переглядів: 718

Відомості про авторів

Л. М. Поліщук

к. т. н., доцент кафедри туризму та готельно-ресторанної справи,Луцький національний технічний університет

L. Polishchuk

PhD in Technical Sciences" docent of the Department of Tourism,Hotel and Restaurant Business, Lutsk National Technical University

ORCID:

0000-0001-8830-0486

Як цитувати статтю

Поліщук Л. М. Екологічне оподаткування в умовах децентралізації: пріоритети та інституціональне забезпечення. Агросвіт. 2019. № 23. С. 73–78. DOI: 10.32702/2306-6792.2019.23.73

Polishchuk, L. (2019), “Environmental taxation in the context of decentralization: priorities and institutional support”, Agrosvit, vol. 23, pp. 73–78. DOI: 10.32702/2306-6792.2019.23.73

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.