EnglishНа русском

Переглянути у форматі pdf

РИНКОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ВІД АГРАРНОЇ КРИЗИ ДО ФОРМУВАННЯ ПІДВАЛИН РЕАЛІЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ
С. В. Петруха

Назад

УДК: 338.1:330.3

С. В. Петруха

РИНКОВА ТРАНСФОРМАЦІЯ АГРАРНОГО СЕКТОРУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ: ВІД АГРАРНОЇ КРИЗИ ДО ФОРМУВАННЯ ПІДВАЛИН РЕАЛІЗАЦІЇ ГЛОБАЛЬНИХ ЦІЛЕЙ СТАЛОГО РОЗВИТКУ

Анотація

Двадцятип'ятирічний термін радикального ринкового реформування аграрного сектору української економіки (далі — АСЕ) достатній для підбиття підсумків, осмислення позитивних і негативних наслідків трансформаційних зрушень у галузі і сільському соціумі, виявлення причин невдач та пошуку нових інноваційних рішень, здатних дати гідний відсіч глобальним продовольчим кризовим викликам закумульованих у Цілях Сталого Розвитку, акцептованих 193 країнами світу 25 вересня 2015 р. у рамках 70-ї сесії Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй.
Фінансово-економічні, господарсько-нормативні, майнові та організаційно-інституційні перетворення, розпочаті із земельної реформи у 1991 р. активно проникли в аграрну ланку національного господарства за ініціативи другого президента України Л.Д. Кучми, який фактично заклав підвалини нової парадигми функціонування і розвитку сільського господарства, сільських територій, системи державного управління, регулювання, контролю та моніторингу діяльності нових господарських формувань — сільськогосподарських підприємств ринкового типу. Але цей процес супроводжувався суттєвими політичними баталіями (чого вартий лише політичний супротив та палка критика комуністів ринково орієнтованим новаторським для України підходам у діяльності нових приватних формувань, викладених в Указі Президента України "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки"), які не дозволили до кінця втілити в життя всі реформаторські задуми, спричинивши стрімке зниження рівня життя і соціальної захищеності сільського населення, розшарування сільського соціуму на бідних і багатих, зростання безробіття, нестабільність, невпевненість у майбутньому, криміналізація суспільства, що активно набирала темпи, — викликали соціальну втому і розчарування окремих груп населення в мінливо протікаючих аграрних реформах. Але деякі соціальні прошарки сільського населення, які спромоглися відійти від ортодоксальних економікоцетричних стереотипів, опинилися у суттєвому виграші, сформувавши нову нечисленну сільську еліту. І тут постало логічне питання: а чи існує соціоресурсне підґрунтя для проведення таких амбітних ринковоорієнтованих аграрних реформ? Відповідь на нього ми отримали через 20 років після початку реформи сьогодні іменованої "Кучмівською", коли аграрний сектор гордо розпочав носити ім'я "локомотива української економіки", його асоційованістю світовою спільнотою з Україною як якісним продовольчим брендом, спроможним внести свій вклад у нейтралізацію голоду у всіх його проявах.
Такому визнанню передували, по-перше, злам соціалістичних виробничих стосунків і перехід до нових незвичних для колгоспників та робітників радгоспів "закритих і відкритих акціонерних товариств", "товариств усіх мастей", "кооперативів", "фермерських господарств"; по-друге, наявність методологічного "вакууму" у реалізації ринково орієнтованою державою своєї нової регуляторно-управлінської функції у забезпеченні діяльності аграрного сектору економіки, уникненню прояву "контурів" аграрної кризи; по-третє, втілення в життя аграрної реформи проводилося за традиційною радянською "технологією", характерними рисами якої були директивність, тотальність, форсованість і формальність перетворень; по-четверте, відсутністю економічного оптимуму між національними інтересами та активним зануренням галузі в глобальний економічний простір, зокрема в Світову Організацію Торгівлі та лібералізацію торгівельного режиму між Україною і Європейським Союзом, причому особливого забарвлення такий процес набув після так званої "Революції Гідності", яка "повернула" Україну на Європейський шлях розвитку.
Дослідження вище перелічених соціо-економічних, фінансово-інституційних та інших феноменів і господарсько-управлінських процесів в аграрному секторі економіки дали змогу авторові представити цю інформаційно-аналітичну збірку, яка окреслює ключові трансформаційні поступи і подальші межі розвитку беззаперечно провідної ланки національної економіки. Життя не стоїть на місці і перед аграріями країни вже сьогодні постають нові завдання із забезпечення сталого розвитку сільського господарства та сільських територій через відновлення сільської етнокультури, невілювання проблемних питань територій депресивного сільськогосподарського розвитку, сприяння розвитку "довжини" агропродовольчих ланцюгів доданої вартості тощо.
Представлена інформаційно-аналітична збірка, присвячена підсумкам аграрних перетворень 1990—2000-х років, відбиває еволюційну соціо-економічно парамтеризовану кількісно-якісну індикативність розвитку аграрного сектору економіки України під впливом ендо- та екзогенних "шоків", спричинених ринковими реформами, відповідними політично забарвленими подіями, необхідністю імплементації в регуляторну площину взятих на себе зобов'язань у рамка Цілей Розвитку Тисячоліття, Цілей Сталого Розвитку, угодами з СОТ і ЄС тощо та буде цікавою фаховій науково-експертній спільноті.

S. Petrukha

MARKET TRANSFORMATION OF AGRICULTURAL SECTOR OF UKRAINE'S ECONOMY: FROM AGRICULTURAL CRISIS TO FORMATION THE BASIS FOR ACHIEVEMENT THE GLOBAL SUSTAINABLE DEVELOPMENT GOALS

Summary

The twenty-five-year term of radical market reform in agricultural sector of Ukraine's economy (hereinafter — ASE) is sufficient to summarize and understand the positive and negative effects of transformational changes in this industry and rural communities, to identify the causes of failures and find new innovative solutions which would be capable of giving an adequate rebuff the global food challenges outlined in 2030 Agenda for Sustainable Development, adopted by 193 countries of the world on 25 September, 2015 as part of the 70th Session of the General Assembly of the United Nations.
Financial-economic, normative, material and organizational institutional transformations, which begun with the land reform in 1991, actively penetrated into the agrarian sector of the national economy on the initiative of the second president of Ukraine L. D. Kuchma, who actually laid the foundations for a new paradigm of functioning and development agriculture, rural areas, public administration system, regulation, controlling and monitoring of the activities of new economic entities — agricultural enterprises of a market-oriented type. But this process was accompanied by significant political battles which prevented the implementation of all reform programs, causing a rapid deterioration of living standards and social protection of the rural population. It is worth just looking at a political resistance and a communist's fervent criticism regarding innovative for Ukraine market-oriented approaches in the activities of new private entities set in the Order of the President of Ukraine "On Urgent Measures on Acceleration of Reforming the Agrarian Sector of Economy". Division of rural society between rich and poor, growing unemployment, instability and uncertainty in the future, and the actively increasing criminalization of society — all this has caused social fatigue and frustration of certain groups of the population with volatile running agrarian reforms. However, several social segments of the rural population, which succeeded in moving away from orthodox economic stereotypes, turned out to be a winner forming new small rural elite. It logically leads to the question about social and resource basis for such ambitious market-oriented agricultural reforms. We received the answer in 20 years after the reform, now called as "Kuchmivska", when agricultural sector received the proud name of "locomotive of the Ukrainian economy" and international community started to associate Ukraine with a quality food brand, able to contribute to the neutralization of hunger in all its manifestations.
This recognition was preceded, firstly, by the break-up of socialist production relations and the transition to a "closed and open joint-stock companies", "societies of all suits", "cooperatives", "farms", which were new and unusual for collective farmers and workers. Secondly, there was the presence of methodological "vacuum" in the implementation of new regulatory and management function of the market-oriented state in ensuring the activities of the agricultural sector of the economy and avoiding the emergence of the agricultural crisis "contours". Thirdly, the realization of agricultural reform was carried out on traditional Soviet "technology", the hallmarks of which were directivity, totality, haste and formality of transformations. Fourthly, the absence of economic optimum between national interests and active industrial diving into the global economic space, in particular the World Trade Organization, and liberalization of the trade regime between Ukraine and the European Union, while the special coloring was given to this process after the so-called "Revolution of Dignity", which "put" Ukraine on European path of development.
Studies of the above-mentioned socio-economic, financial-institutional and other phenomena, also economic and managerial processes in agricultural sector allowed the author to present this information-analytical collection, which outlines the key transformational steps and further boundaries of the development of such definitely leading component of the national economy. Reality is not static and nowadays new challenges face before the rural farmers in ensuring sustainable development of agriculture and rural areas through the restoration of rural ethno culture, leveling of problematic issues in areas with depressive agricultural growth, promoting the "lengthening" of agro-food chains of added value etc.
This information-analytical collection, devoted to the results of agricultural transformations in 1990s and 2000s, reflects the evolutionary socio-economic parametrical qualitative and quantitative indicators of development agricultural sector of the Ukrainian economy under the impact of endo- and exogenous "shocks", caused by market reforms, relevant politically colored events, and the need of implementation in regulatory area its commitments made within the framework of the Millennium Development Goals, Sustainable Development Goals, agreements with WTO and the EU, and will be of interest for professional scientific expert community.

№ 18 2017, стор. 3 - 46

Кількість переглядів: 939

Відомості про авторів

С. В. Петруха

заступник директора, Інститут післядипломної освіти ДННУ "Академія фінансового управління"

S. Petrukha

Deputy Director of the Institute of Postgraduate Education SESE "The Academy of Financial Management"

Як цитувати статтю

Петруха С. В. Ринкова трансформація аграрного сектору економіки України: від аграрної кризи до формування підвалин реалізації глобальних цілей сталого розвитку. Агросвіт. 2017. № 18. С. 3–46.

Petrukha, S. (2017), “Market transformation of agricultural sector of Ukraine's economy: from agricultural crisis to formation the basis for achievement the global sustainable development goals”, Agrosvit, vol. 18, pp. 3–46.

Creative Commons License

Стаття розповсюджується за ліцензією
Creative Commons Attribution 4.0 Міжнародна.